Google Tag Manager (googletagmanager.com) сам не завантажує інструменти відстеження, а керує ними. Справжня тема захисту даних — це теги, які він видає.
Найпоширеніша помилка з Tag Manager — припущення, що заблокованого інструмента згоди в контейнері достатньо. Поки сніппет контейнера в <head>, під час завантаження сторінки встановлюється з'єднання з googletagmanager.com і IP-адреса передається Google — перш ніж спрацює будь-який тег. Для самого контейнера цього можна уникнути лише завантаженням після згоди або серверною віддачею.
Google Consent Mode v2 з березня 2024 практично обов'язковий для рекламних функцій у ЄЕЗ, якщо дані про конверсії мають надходити до Google Ads. Але він не замінює інструмент згоди: Consent Mode лише адаптує поведінку тегів Google до статусу згоди — сам статус має фіксувати банер, що відповідає вимогам до згоди.
При серверній розмітці виконання тегів переноситься на власну кінцеву точку (часто піддомен). Це покращує час завантаження та контроль над даними, але не переносить обов'язок згоди: серверно спрацьовані теги, що звертаються до заданих на боці клієнта ідентифікаторів, також потребують попередньої згоди.
Якщо Tag Manager завантажує теги, що потребують згоди (Analytics, Ads, піксель) до відмови або попри неї, для них бракує правової підстави за § 25 ч. 1 TDDDG. Сам виклик контейнера вже передає IP до Google (США).
Безкоштовна перевірка аналізує наданий HTML і показує, які сервіси вбудовано, чи виявлено банер cookie і чи є посилання на конфіденційність і контактні дані — з класифікацією для кожного висновку. Не замінює юридичну консультацію.
Цей текст — це загальна інформація за нашими найкращими знаннями, а не юридична консультація. Для конкретного випадку зверніться до адвокатської фірми, що спеціалізується на ІТ-праві.